приділяти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
приділяти — I = приділити (віддавати комусь / чомусь певний час, певне місце, увагу), присвячувати, присвятити, надавати, надати II ▶ див. давати I, 2), ділити I, улаштувати I, 3) … Словник синонімів української мови
приділення — я, с. Дія за знач. приділити, приділяти … Український тлумачний словник
приділити — див. приділяти … Український тлумачний словник
приділятися — я/ється, недок. Пас. до приділяти 1), 2) … Український тлумачний словник
приділити — див. приділяти … Словник синонімів української мови
уділяти — (вділя/ти), я/ю, я/єш, недок., уділи/ти (вділи/ти), уділю/, уді/лиш, док., перех. 1) Виділяти для кого небудь частину чогось, ділитися чим небудь. || Заощаджувати, відкладати що небудь з метою зберігання. || Давати у розпорядження (місце),… … Український тлумачний словник
віддавати — даю/, дає/ш, недок., відда/ти, да/м, даси/, док. 1) перех. Повертати назад узяте (позичене, дане, привласнене, належне). •• Віддава/ти (відда/ти) Бо/гові (Бо/гу) ду/шу умирати, гинути. 2) перех. Виділяти із себе тепло, холод і т. ін. в навколишнє … Український тлумачний словник
давати — I = дати 1) (комусь особисто, до рук), подавати, подати; вручати, вручити (в офіційній, урочистій обстановці); передавати, передати (від однієї особи до іншої); роздавати, роздати (кільком, багатьом); віддавати, віддати (перев. повертаючи узяте,… … Словник синонімів української мови
улаштувати — I = влаштувати, улаштовувати, влаштовувати 1) (забезпечити тимчасовим житлом на ніч чи на якийсь час), поселити, поселяти 2) (помістити когось де н. на якомусь місці перев. зручно, вигідно), у[в]мостити, у[в]мощувати, примостити, примощувати 3)… … Словник синонімів української мови
